Виховання дітей

Сорокарічний брат живе в іншому місті. Мама раз на місяць приїжджає до нього, щоб прибратися

Скільки ж зараз маминих синків розвелося. Да ладно якби молодий, але ні. Віковий дядько.

Чоловікові сорок років, а до нього раз на місяць приїжджає його мама, щоб навести порядок в квартирі і закупити продукти і приготувати їжу. Про це мені розповіла одна наша співробітниця на роботі. Її молодший брат живе в іншому місті.

Поїхав туди ще молодим вчитися в Інститут, так там і залишився. Живе брат один, без сім’ї. Природно він був одружений і не раз, але як то не склалося і дітей немає.

А може його дружинам не подобалося, що свекруха(наша мама) постійно приїжджала раз або два на місяць і командувала, як у себе вдома. Не кожна це витримає. Загалом зараз брат живе один у двокімнатній квартирі.

Цю квартиру допомогли купити наші батьки. Мама постійно дзвонить йому і справляється про його життя. Як він там, що готував собі поїсти, як провів день? Брат теж віддзвонюється мамі і звітувати про все.

Якщо він не дзвонить, то мама як на голках цілий день. А не дзвонити брат може з різних причин: міцно заснув, забув телефон в машині і т. д.

Я з братом рідко спілкуюся, а все тому що, як тільки наберу йому, так він вічно зайнятий. Або робить вигляд, що саме в даний момент ну ніяк не може зі мною поговорити. А ось мама стабільно раз на місяць приїжджає до нього в гості.

Вона можливо б їздила набагато частіше, але витрачати на дорогу по п’ять годин в один кінець вона фізично не може. Коли приїжджає до нього, то практично відразу ж починає наводити порядок в квартирі. А квартира Двокімнатна.

Поки вона розбере весь бардак, так день і проходить, а ввечері знову в дорогу. Мій брат в цей час, поки мама забирається, їздить у своїх справах, щоб не заважатися. Я Скільки разів лаялася з мамою через це і з братом, все марно.

Говорила, щоб припинила туди їздити, нехай сам справляється. Мама не слухає, каже:”він один там, сам не зможе забратися”. А мамі то вже далеко за шістдесят, не молоденька, та й здоров’я так собі.

Братові марно щось доводити. У нього одна відмовка: “я не кличу спеціально мати. Сама приїжджає.

Не виганяти ж мені її прямо з порога”. Нещодавно зламався у брата ноутбук. Так не уявляєте, що запропонувала мама! Давайте, каже, Льоші новий купимо.

Скинемося і подаруємо від усіх нас. Так щас, кажу. Льоша непогану зарплату отримує, нехай сам собі і робить подарунок.

Дивіться, добре прилаштувався. Я своїм дітям не можу новий дозволити, а брат сам впорається. Мамо, ти краще б своїм онукам з ноутбуком допомогла.

Якщо у тебе є зайві гроші, купуй. Я в це вкладатися не буду. Мало того, що ти приїжджаєш до нього раз на місяць як безкоштовна робоча сила, так ще й подарунок дорогий робити збираєшся з моєю допомогою.

Коротше, посварилися ми з мамою через мого брата. Погана я стала, образилася вона на мене, що не погодилася допомогти йому. А власне з якого дива повинна йому допомагати? Руки-ноги у брата на місці.

Робота хороша і зарплата пристойна, а він все маму чекає в гості, щоб чистоту навела та подарунки купила. Що можна порадити в такій ситуації? Поділитися. Підписуйтесь на канал”не ромова Баба”.
Буду рада кожному новому читачеві і передплатнику.

Related posts

Leave a Comment